Рассмотрено состояние хозяйственно-питьевого водоснабжения г. Херсон и Херсонской области. Показано влияние гидротехнических и мелиоративных систем, промышленного и сельскохозяйственного производства на качество подземных вод. Выполнено с использованием ГИС-технологий предварительное обобщение эколого-геологической информации. Предложены основные направления оптимизации и повышения экологической устойчивости систем хозяйственно-питьевого водоснабжения.

Исследовано распределение металла-катализатора в алмазных поликристаллах (баллас и карбонадо) методами рентгеновского просвечивания и рентгеновской компьютерной томографии, которые позволяют получить информацию о содержании металла в различных сечениях синтезированных образцов. Определены особенности пространственного распределения катализатора, в том числе для различных схем реакционных ячеек. Выявлен характер распределения металла-катализатора в случаях его использования как сплошного тела, так и диспергированного в порошок из нейтральных частиц. Подтверждена перспективность указанного метода для исследования подобных поликристаллических образований.

Розглянуто концептуальні положення уразливості підземних вод. Сформульовано основні понятійні визначення проблеми. Виділено природні та техногенні фактори, що впливають на формування уразливості підземних вод. Запропоновано загальну структуру картографічної моделі, здатної відбивати одну зі сторін зміни стану підземної гідросфери у процесі її еволюції.

Наведено аналіз результатів еколого-гідрогеологічних досліджень. Показано, що під час роботи водозаборів за умов платформних артезіанських басейнів спостерігається стійкий ріст мінералізації підземних вод експлуатованих водоносних горизонтів. Запропоновано переглянути критерії, що забезпечують довготривале стійке збереження якості підземних вод, запаси яких раніше оцінено з передумови практичної незмінності їх природного стану.

Розглянуто особливості впливу природних і техногенних факторів на еколого-гідрогеологічні умови південної частини басейну річки Дніпро. Визначено основні техногенні процеси, які впливають на зміни макро- і мікрокомпонентного складу підземних вод. Дано рекомендації щодо підвищення екологічної стійкості систем господарсько-питного водопостачання в умовах техногенезу.

Розглянуто вплив закриття шахт на інтенсивність розвитку підтоплення як ініціюючого фактора зниження екологічної стійкості геологічного середовища та росту еколого-геологічного ризику вуглевидобувних районів Донбасу.

Розглянуто методичні прийоми регіональної оцінки інтенсивності розвитку процесів підтоплення у вуглевидобувних районах Донбасу під впливом закриття шахт. Запропоновано ефективну форму прогнозних оцінок можливих змін інженерно-геологічних умов під час різних схем закриття шахт і реконструкції поверхневих водяних об'єктів.

Зазначено, що складний техніко-економічний та екологічний стан гірничопромислових регіонів обумовлює необхідність закриття до 30 % нерентабельних шахт. Використання так званої "мокрої" схеми консервації (практично шляхом повного затоплення) призведе до автореабілітаційного регіонального підйому рівня підземних вод і підтоплення (затоплення) значних площ за межами шахтних полів. Розглянуто необхідність обгрунтування нових методичних положень щодо створення за даних умов моніторингу геологічного середовища. Викладено основні принципи організації спостережень.

На підставі обліку захисної (стабілізувальної) здатності геологічного середовища оцінено еколого-геологічний ризик керованого (активного) затоплення шахт у районах багаторічного ведення гірських робіт і довгострокової експлуатації об'єктів хімічної промисловості з напівпідземним складуванням на проммайданчику високотоксичних відходів.

Рассчитаны "переохлаждение" и термодинамическая движущая сила процесса превращения графита в алмаз как функции давления при образовании поликристаллических алмазов в системе графит + металл-катализатор. Произведено сопоставление структур алмазов баллас и карбонадо, синтезированных при давлениях 6,0 - 8,0 ГПа.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л547.102

Рубрики:

Термічний розклад природних газів

Шифр НБУВ: Ж14159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто принципово нові питання удосконалення методики оцінки і прогнозу екологічного стану геологічного середовища за умов масового закриття шахт. Зміни стану геофільтраційних механізмів геологічного середовища вуглепромислових районів як техногенних гідрогеофільтраційних систем оцінюються на основі функції зв'язку їх природних параметрів і техногенної порушенності за умов регіонального автореабілітаційного підйому рівнів підземних вод у результаті закриття шахт. Зменшення водовідливу і скорочення площ депресій рівнів підземних вод збільшує невпорядкованість геологічного середовища та підвищує його ентропію в зоні стохастично організованих геофільтраційних шахтних систем.

Приведены основные показатели изменения состояния окружающей среды (ОС) под влиянием современной техногенной нагрузки и система осуществления мониторинга ОС, включая территории городских агломераций.

Приведены основные показатели изменения состояния окружающей среды под влиянием современной техногенной нагрузки и система осуществления мониторинга окружающей среды, включая территоррии городских агломераций.

Розроблено математичну модель вібраційного монтажного пристрою для складального робота, що дозволяє досліджувати процес пуску механізму, усталені режими, просторові рухи будь-яких точок деталі, яка монтується. Запропоновано двопараметричну модель регульованого запуску електродвигуна з дебалансом, а також алгоритм синтезу параметрів пристрою за власними формами коливань. Наведено результати розрахункових досліджень динамічних процесів під час монтажу конкретної деталі.

Приведены результаты геоинформационного анализа данных сверхглубоких скважин. Полученные результаты базируются на комплексном анализе материалов геофизических, геомеханических, геофильтрационных и других исследований сверхглубоких скважин России, Украины, Германии и других стран. Установленные геоинформационные параметры глубоких зон кристаллических пород эффективны при решении следующих задач: разработка новых моделей миграции углеводородных соединений в глубоких горизонтах кристаллических пород; достоверная оценка защитной способности кристаллических пород при окончательном захоронении высокоактивных и долгоживущих радиоактивных отходов.

С использованием методик Н. Биндемана, В. Ампилова и авторских разработок установлено, что территория исследований урочища "Межигорье" получает тройную норму поверхностных вод по отношению к природным осадкам. Количественно оценены все техногенные составляющие и доказано более чем тройное увеличение инфильтрации в водоносные горизонты с последующей разгрузкой на склоне водохранилища. Последнее обстоятельство послужило причиной активизации оползневых процессов в значительных масштабах.

Приведена теоретическая схема информационного обеспечения исследований и работ по обращению с геологической средой (ИОИРОГС), базирующаяся на формационном подходе. Теоретический смысл концепции заключается в разработке формационных алгоритмов всего цикла действий ИОИРОГС, построенного на трех познавательно-функциональных уровнях: общей методологической основы, целевой методологометодической разработки и методического комплекса ИОИРОГС. Это универсальная схема, контролирующая все направления геологической деятельности: фундаментальные и прикладные исследования недр, освоение минерально-сырьевых ресурсов, охрана и реабилитация геологической среды (этап пост-майнинга). Практическая значимость схемы просматривается в содержании последнего уровня, который охватывает два методических аппарата: прогнозно-реконструктивное ретроспективно-статическое моделирование и комплексную эколого-геологическую модель. Результативность этих аппаратов подтверждается обобщенным анализом многочисленных сфер геологической деятельности человека, а также примерами авторского опыта по многим направлениям обращения с геологической средой.